Правові підстави реформи «Нова українська школа»

Дата: 20.05.2026 11:09

Кількість переглядів: 20

-Закон України «Про освіту»,

-Закон України «Про повну загальну середню освіту»,

-Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення механізмів формування мережі ліцеїв для запровадження якісної профільної середньої освіти» (від 15.07.2021 № 1658-IХ),

-розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 № 988-р «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року» (зі змінами), від 13.12.2017 № 903-р «Про затвердження плану заходів на 2017-2029 роки із запровадження Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» (зі змінами),

-постанов Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 № 532 «Про затвердження Положення про опорний заклад освіти» (зі змінами), від 11.10.2021 № 1062 «Про затвердження Положення про ліцей» (зі змінами), від 25.07. 2025 № 851 «Про затвердження Державного стандарту профільної середньої освіти»,

-рішень міської ради від 21.08.2025 № 976-74/2025 «Про затвердження планової мережі закладів загальної середньої освіти Яремчанської міської територіальної громади на 2027/2028н.р.», від 14.05.26  № 1160/87-2026 «Про затвердження Плану трансформації мережі закладів загальної середньої освіти Яремчанської міської ради на 2026-2027 роки».

Мета реформи «Нова українська школа»

З 01вересня 2027 року в Україні запрацює трирічна старша профільна школа (10-12 класи) - це третій і завершальний рівень повної загальної середньої освіти, що здобуватиметься за такими двома напрямками:

1. академічна профільна освіта, спрямована на здобуття повної загальної середньої освіти з одночасним поглибленим вивченням окремих предметів і урахуванням здібностей та освітніх потреб здобувачів освіти для продовження навчання у вищих навчальних закладах;
2. професійна профільна освіта, орієнтована на ринок праці й поєднання здобуття повної загальної середньої освіти та практичної професії та підготовці до ринку праці.

На сьогодні в Україні відбувається  процес системної трансформації мережі закладів загальної середньої освіти для забезпечення нової якості освіти на всіх рівнях. У початковій і базовій школі реформа запроваджувалася без суттєвої зміни структури закладів. У старшій профільній школі ця зміна є нормативно визначеною та обов’язковою до виконання, оскільки, для того, щоб забезпечити учням можливість здійснити трирівневий вибір вивчення предметів  необхідно мати достатню кількість учнів на паралелі. Чим більше учнів на паралелі, тим більше можливостей забезпечити їм вибір профілів, вибір додаткових курсів, що поглиблюють/розширюють профіль, вибір позапрофільних предметів (за інтересами). Саме тому реформа передбачає, що частина теперішніх ліцеїв з 01.09.2027 року не зможуть проводити навчання на рівні старшої профільної школи. Натомість профільне навчання відбуватиметься в 10-12 класах академічних ліцеів, де будуть навчатися учні старшої школи, викладатимуть спеціально підготовлені педагоги, а матеріально-технічна база даватиме змогу реалізовувати навчання профільних предметів на поглибленому рівні.

Реформа профільної середньої освіти робить освітній процес більш мотивувальним, наближаючи його до міжнародних стандартів (12-річна система освіти).

 Вимоги до профільної старшої школи

Відповідно до законодавства для функціонування ліцею засновник має забезпечити:

• функціонування не менше двох класів за трьома профілями навчання на рівні профільної середньої освіти;
• функціонування ліцею як окремої юридичної особи, відокремленої від початкової школи та гімназії, крім випадків, визначених законодавством;
• забезпечення здобуття учнями профільної середньої освіти відповідно до профілів навчання з навчальним навантаженням та з можливістю обрання учнями навчальних предметів (інтегрованих курсів, інших освітніх компонентів) в обсягах, що визначаються законодавством;
• створення безпечного, інклюзивного та цифрового освітнього середовища відповідно до вимог законодавства;
• підвезення (у разі потреби) учнів і педагогічних працівників до закладу освіти (місця навчання, роботи) та у зворотному напрямку до місця проживання (за потреби) на відстань, що визначається законодавством;
• забезпечення учасникам освітнього процесу вільного і безоплатного бездротового доступу до мережі Інтернет із характеристиками, що відповідають вимогам законодавства, у приміщеннях закладу освіти;
• забезпечення здобувачів освіти харчуванням.

Аналіз контингенту учнів закладів загальної середньої освіти громади

Кількість випускників 9 класів ліцеїв громади залишається практично незмінною впродовж 5 років (2027-2030 роки).

 Проте прогнозний показник наповнюваності 10-х класів у 2027 році є значно нижчим через такі фактори:

•  наявність учнів на індивідуальній формі навчання (сімейне/екстернат);
•  традиційний відтік випускників 9-х класів до закладів фахової  передвищої та професійно-технічної освіти.

Зважаючи на вимоги до профільної середньої освіти, встановлені законодавством, демографічну ситуацію, наповнюваність 9-х класів ліцеїв,   громада має належний потенціал для забезпечення функціонування одного ліцею академічного спрямування. Допускаємо, що показник наповнюваності 10-х класів академічного ліцею становитиме 100-110 учнів, це забезпечить можливість організувати освітній процес за 4-5 профілями, з широким вибором  як додаткових курсів, що поглиблюють/розширюють профіль, так і позапрофільних курсів (за інтересами).

 Технічні вимоги та фінансове забезпечення

Створення академічного ліцею потребує забезпечення сучасного освітнього середовища відповідно до Положення про ліцей та вимог законодавства. Зокрема, для впровадження профілів SТЕМ групи, що є обов’язковим, у закладі потрібно облаштувати спеціалізовані лабораторії з підведенням інженерних і технічних комунікацій, встановити витяжні шафи в кабінетах хімії згідно з ДБН та провести модернізацію електромереж для забезпечення безпечної роботи обладнання. Якщо у громаді створити не один ліцей академічного спрямування, а декілька, то утримання малочисельних  класів профільного рівня не тільки призведе до значного дефіциту освітньої субвенції, що змусить громаду спрямовувати кошти місцевого бюджету на покриття видатків на заробітну плату замість розвитку інфраструктури закладу, а й, що найважливіше, позбавить учнів можливості обирати, що вчити.

 Юридичні ризики та захист прав здобувачів освіти

Якщо не змінити тип закладу загальної середньої освіти, то через невідповідність типу чинному законодавству України заклад може втратити право на освітню субвенцію. Державна служба якості освіти за результатами моніторингу може визнати діяльність закладу неправомірною. Це може призвести до скасування права видавати документи про освіту (свідоцтва) державного зразка, що унеможливить вступ випускників до закладів вищої освіти.

Основні результати зміни типів (перепрофілювання) та найменувань закладів:

• приведення типів закладів загальної середньої освіти громади до вимог чинного законодавства України;
• створення ефективної, доступної і спроможної мережі гімназій  з урахуванням територіальних особливостей та демографічної ситуації та забезпечення якості освіти;
• покращення якості загальної середньої освіти в цілому.

Висновок

Зміна типу закладів загальної середньої освіти є необхідним кроком для виконання норм чинного законодавства України та захисту інтересів здобувачів освіти.

Процес обговорення є максимально відкритим та триватиме протягом року для детального опрацювання всіх пропозицій.

« повернутися